ВО "Свобода"

ENG

28 листопада
Тетяна Асадова: "Нам часто кажуть, що ми ‒ як УПА" Очільниця криворізької "Яворини" ‒ про активісток та діяльність організації
Тетяна Асадова: "Нам часто кажуть, що ми ‒ як УПА" Очільниця криворізької "Яворини" ‒ про активісток та діяльність організації

Ось уже три роки в Україні існує й успішно працює Об'єднання українок "Яворина". Жінки з різних куточків нашої країни збирають і відправляють українським воїнам на передову російсько-української війни допомогу, опікуються соціально незахищеними українцями та дітьми-сиротами, проводять численні національно виховні акції тощо. Один з осередків організації активно працює і в Кривому Розі. Про роботу націоналісток на Дніпровщині розповіла голова Криворізької міської "Яворини" Тетяна Асадова.

‒ Установчі збори Криворізького осередку "Яворини" відбулися 17 грудня 2015 року, ‒ згадує пані Тетяна. ‒ Зібралася ініціативна група, ми окреслили найбільші проблеми нашого міста і вирішили, що маємо хоча б намагатися змінити ситуацію. Тому одразу визначили три основні напрямки нашої діяльності ‒ екологію, допомогу соціально незахищеним верствам населення і національно-патріотичне виховання молоді. З першого дня я очолюю криворізьку "Яворину".

Щодо членкинь нашого осередку, то це і молоді дівчата, і жінки поважного віку, дехто вже на пенсії. Проте вони всі вважають, що мають робити щось, аби змінювати життя на краще. Серед них є художниці, історики, юристи та інші фахівці. На жаль, склалося так, що в нашому місті жінки воїнів російсько-української війни до нас не долучаються. Хоча багатьох з них я знаю особисто, ми навіть запрошували їх плести разом маскувальні сітки… Можливо, вважають, що досить того, що їхні чоловіки на війні і захищають нас.

‒ Чим сьогодні зайнята криворізька "Яворина"?

‒ Зараз ми зосередилися передусім на проблемах екології та національно-патріотичного виховання. Але якщо наші хлопці, побратими-свободівці, які воюють на сході, просять зібрати якусь допомогу, то ми обов'язково їм надсилаємо. Але конкретно з якимись військовими підрозділами наразі не співпрацюємо, хоча раніше так робили. Свого часу ми відправляли дуже різні речі, потрібні воякам на передовій ‒ цвяхи, плівку для окопів, теплий одяг, ліки, харчі та багато іншого. Місцеві мешканці нам, звісно, допомагали, але більшість ми збирали й відправляли таки самостійно. Крім того, ми плели маскувальні сітки. Зараз самі цього не робимо, але долучаємося до тих, що далі активно виплітають… У Кривому Розі це передусім громадська організація "Берегині", долучаються й місцеві жінки.

Чи не найяскравішою подією в нашому місті був всеукраїнський конкурс "Мама Героя", який проводила "Яворина". Я була дуже здивована, що учні криворізьких шкіл так активно долучилися до цього конкурсу. Школярам ця акція дуже сподобалася, і з нашого міста було чимало переможців. Діти писали головно про матерів загиблих на війні хлопців з Кривого Рогу. Коли ми читали ці твори ‒ усі плакали… Особливо запам'яталася історія про загиблого під Іловайськом хлопця, мама якого детально описувала, як вона відчула все, що в ті страшні хвилини коїлося з її сином…

‒ Відомо, що криворізькі яворинки активно борються за екологію в місті й протистоять підприємствам-гігантам, які забруднюють довкілля…

‒ З екологією в Кривому Розі дійсно становище загрозливе. У нашому місті працює величезний гірничо-металургійний комбінат "Арселор Міттал Кривий Ріг", він є головним забруднювачем довкілля ‒ підприємство продукує 83% від усіх шкідливих викидів. Торік у листопаді це підприємство намагалося дістати новий дозвіл на викиди, нахабно порушивши українське законодавство. Адже щоб отримати цей дозвіл, представники комбінату мали провести громадські слухання, про які мали повідомити містян за тридцять днів до обраної дати. Натомість "Арселор Міттал" оголосило про громадські слухання в місцевій газеті "Червоний гірник" лише за день… Зрозуміло, громада міста обурилася, розпочалися акції протесту, ми разом з іншими активістами перекривали дороги на "Арселор". Крім того, звернулися до Міністерства охорони здоров'я з проханням дослідити вплив цих викидів на здоров'я мешканців і запровадити програми оздоровлення населення. Тим паче, що серед криворіжців дуже поширені серцево-судинні та онкологічні захворювання, а діти з народження потерпають від різноманітних алергій. Тобто ситуація дійсно жахлива. Але до сьогодні ми не отримали навіть відповіді на наше звернення…

Підприємство "Арселор Міттал", звісно, здобуло дозвіл на викиди, хоча громадськість була проти. Ми змогли домогтися лише того, щоб комбінат підписав з громадськими організаціями меморандум про створення робочої групи, до якої мала входити і криворізька "Яворина". Проте цієї робочої групи (а вона ж повинна контролювати екологічні заходи і дотримання екологічного законодавства!) не створено й до сьогодні. Крім того, в меморандумі комбінат зобов'язався модернізувати виробництво і зменшити кількість викидів, проте й з цього зовсім не виконано. Лише модернізувавши виробництво, можна подолати проблему викидів, але ж на це потрібні великі кошти, а "Арселор Міттал" намагається заощаджувати на природозахисних заходах. Інвестор цього підприємства ‒ іноземець, індус-магнат Лакшмі, отож його комбінат не дотримується українського законодавства.

Цього року в серпні знову були величезні шкідливі викиди. Люди вийшли на акції протесту, боротьба досі триває, тому зараз це основна робота "Яворини" в Кривому Розі. Одна з наших яворинок ‒ досвідчений юрист, і з її допомогою ми складаємо нові фахові листи та звернення до урядовців, зокрема до Міністерства охорони здоров'я ‒ уряд мусить втрутитися в цю ситуацію.

‒ Деякі місцеві ЗМІ пишуть про те, що криворізька "Яворина" допомагає шахтарям у боротьбі за їхні соціальні права. Про що йдеться?

‒ На початку травня шахтарі Криворізького залізорудного комбінату не піднялися на поверхню і роботу на чотирьох шахтах зупинили. Люди, які працюють у надважких умовах, вимагали підвищити платню робітникам основних професій до рівня 1 000 доларів США. Через два дні не піднялися на поверхню вже працівники шахти Артем-1, які висунули ті самі вимоги. Тоді підприємствами міста пішла лавина протестів ‒ шахтарі інших шахт також відмовлялися підійматися на поверхню і проводили збори на глибині 1 тис. метрів. Ситуація в місті була дуже напружена. Яворинки всіляко підтримували гірників, допомагали реєструвати їхні громадські комітети тощо. Наразі шахтарі домоглися того, що зарплатню підвищили тільки на 20%. Тому боротьба все ще триває.

‒ Які плани в яворинок Кривого Рогу на найближчий час?

‒ Передусім плануємо завершити те, що почали. Зараз активно взялися до національно-патріотичного виховання молоді в Кривому Розі. Ми надіслали запити в районні управління освіти міста з проханням показати програми національно-патріотичного виховання молоді. І той план заходів у школах нас шокував ‒ наші діти вивчають хіба історію Другої світової війни та звільнення від нацистських загарбників, а також мають упорядковувати могили радянських ветеранів. І це все. Таке от у нас національне виховання молоді… Ми тільки переконалися, що в нашому місті досі тривають радянські часи і що ніхто, крім нас, нічого змінювати не збирається. Тому яворинки відновили в Кривому Розі станицю національної скаутської організації "Пласт". І на сьогодні до нас уже приходять дітки, яких ми навчаємо і виховуємо, а також долучаємо до цього і дорослих. Сподіваємося, що все у нас вийде, хоча в нашому місті бути націоналістом і запроваджувати щось проукраїнське досить важко. Нам навіть часто кажуть, що ми ‒ як УПА. І слава Богові, що так!

Розмовляла Я. ТЯГНИБОК